Згідно з офіційними даними, з січня по червень 2016 року 11 малих господарств оформили аграрні розписки. За аналогічний період цього року їх кількість зросла до 28. Наявна динаміка засвідчує, що малі та середні сільгоспвиробники, які гостро потребують кредитування на прийнятних умовах, дедалі частіше зважають на можливості нового інструменту фінансування.
Оскільки аграрні розписки за задумом їх розробників у першу чергу призначалися для фінансування малих та середніх сільгоспвиробників, то не випадково, що саме вони й опинилися серед найбільших їх користувачів.
Олексій Омеляненко наголосив на тому, що аграрні розписки мають спрощену процедуру оформлення і передбачають заставу під майбутній врожай. Такі підходи приваблюють малих та середніх сільгоспвиробників, які не мають достатнього заставного майна для отримання традиційних банківських кредитів.
Керівник Проекту IFC також додав, що перевагою аграрних розписок є їхня гнучкість, вони достатньою мірою захищають інтереси як надавачів позик, так і їх користувачів. Тому не дивно, що підвищений інтерес до них демонструють не лише сільгоспвиробники, але й банки, компанії-постачальники матеріально-технічних ресурсів.
На стартовому етапі в кожному пілотному регіоні фахівцями Проекту IFC за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства юстиції були проведені семінари. Участь в них взяли сільгоспвиробники, представники компаній-постачальників ресурсів, переробників, експортерів та банківських установ. Також були проведені спеціалізовані навчання для нотаріусів. Деякі з них отримали реєстрацію в Реєстрі аграрних розписок і тепер мають право оформляти їх.
Приватний нотаріус з Кременця Тернопільської області Галина Михайлова визнає, що на процедуру оформлення аграрних розписок витрачається мінімум часу – приблизно 4-5 годин. Це стало можливим завдяки тому, що сільгоспвиробники повинні представити мінімум документів, і переважно вони стосуються питань власності на землю чи її оренди. Що ж до решти, які відображають особливості підприємницької діяльності, то вони містяться в Реєстрі юридичних і фізичних осіб. Зареєстровані нотаріуси мають до них доступ.
Керівник фермерського господарства «ЕКО-Лани» Кременецького району, що на Тернопільщині, Олександр Бойко якраз і належить до молодого покоління. Вперше про аграрні розписки дізнався восени 2016 року, коли вони запроваджувалися в області. Під час одного з семінарів, який проводив Проект IFC, він зустрівся з представником «Агропросперіс Банку» і дізнався від нього, що ця фінансова установа надає кредити під аграрні розписки на прийнятних умовах. Щоправда, для цього фермер повинен обробляти щонайменше 200 гектарів і мати хорошу кредитну історію.
За словами Олександра Бойка, хоча він має в обробітку 120 гектарів, банк пішов йому назустріч. У березні 2017 року була оформлена аграрна розписка. «У заявці я прописав 700 тис. гривень, з яких погодили 300 тис. Якщо чесно, я був задоволений і цим. Навіть дуже задоволений. Тому що вони могли просто не працювати зі мною – таким маленьким фермером. Під отримані кошти я міг закупити певні види матеріалів для вирощування сільгоспкультур – міндобрива, пальне, запчастини тощо, що зрештою я і зробив».
Оскільки Олександр Бойко вперше брав кредит під аграрну розписку, термін збирання документів для нього дещо затягнувся.
На відміну від «ЕКО-Ланів» фермерське господарство «Престиж Агролюкс» Лисянського району на Черкащині належить до середніх за розмірами. Воно обробляє 1,6 тис. гектарів, з яких 550 гектарів засіваються кукурудзою, 500 гектарів – пшеницею і близько 200 гектарів – соняшником. Чимала площа відводиться також під ячмінь та сою. Частину цих культур господарство саме й переробляє, решту спрямовує на реалізацію.
Два роки тому «Престиж Агролюкс» підписав першу аграрну розписку. Вона передбачала грошове забезпечення. Фермер розповів, що крім нього власником господарства також є його дорослий син, котрий має родину та мешкає окремо від батьків. Тому коли раніше брали банківські кредити, змушені були заставляти все – навіть обидва своїх будинки. А з аграрною розпискою все просто: вона видається під заставу майбутнього врожаю.
Олександр Пухир був приємно здивований не лише можливостями нового фінансового інструменту, але й тим, як швидко і просто він оформляється. «У мене такого ще не було! Я всім розповідаю: якби аграрні розписки працювали раніше, коли ще були потужні господарства, то вони ніколи б не розпалися. Більше того, ми завдяки аграрним розпискам вперше почали працювати з валютою. Нам відкрили валютний рахунок, і ми вийшли на міжнародний ринок».
Торік фермер Олександр Пухир знову скористався можливостями аграрних розписок. Отримані кошти спрямував на насіння, засоби захисту рослин, міндобрива. Також купив новий оприскувач та сівалку.
«Аграрна розписка – це знахідка для аграрія», — підсумував Олександр Пухир.
Серед малих господарств, які повторно уклали аграрні розписки, зокрема ТОВ «Україна» Липовецького району Вінницької області, ТОВ «Каплинцівське» Пирятинського району Полтавської області, ТОВ «Відродження Кривець» Маньківського району Черкаської області. Характерно, що ТОВ «Україна» 2016 року виписувало аж 4 аграрні розписки і виконало свої зобов’язання по кожній з них. Цього року воно вже оформило 2 аграрні розписки.
Той факт, що господарства повторно оформлюють аграрні розписки, підтверджує, що цей механізм кредитування вже справді прижився в Україні.
Саме про це каже голова правління «Агропросперіс Банку» Сергій Щепанський: «Бразилія за час після впровадження розписок змогла перетворитися з країни, яка імпортувала сільськогосподарську продукцію, на її експортера. Я бачив, як працює бразильський бізнес. У нас такий саме потенціал, як і в них. Ми лише територіально трохи менші. Але ми все можемо зробити і досягти навіть більшого результату».
Микола ЛУГОВИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива», спеціально для видання sknews.net