7 травня 1840 р. у селі Бежбайраки (нині Кропивницьке) на Кіровоградщині народився Марко Лукич Кропивницький, драматург, режисер і актор.
Нагадуємо, що на його честь 14 липня 2016-го місто Кіровоград було перейменоване у КРОПИВНИЦЬКИЙ.
У метричній книзі Покровської церкви села Бежбайраки запис про народження датовано 22 травня. Вірогідно, це стало наслідком канцелярської помилки, оскільки сам митець завжди вказував, що народився 7 травня (25 квітня за старим стилем).
Навчався на юридичному факультеті Київського університету, працював канцеляристом повітового суду. Після смерті батька, який мріяв про чиновницьку кар’єру для сина, подався у професійні актори.
У жовтні 1882-му заснував власну трупу (відому як «театр корифеїв»), куди увійшли Марія Заньковецька, Микола Садовський, а згодом приєдналися Панас Саксаганський, Іван Карпенко-Карий, Марія Садовські-Барілотті, Ганна Затиркевич-Карпинська. Це стало початком нової епохи в історії українського професійного театру.
Колектив з успіхом гастролював у Варшаві, Мінську, Вільно, Тифлісі, Галичині, Австро-Угорщині. Особливий успіх мали гастролі в Петербурзі (1886—1887). Аплодував українським акторам навіть визнаний естет і затятий українофоб Олексій Суворін: «Кропивницький не тільки незрівняний актор, а й такий самий незрівняний режисер. Його рука помітна у постановці кожної п’єси, у щонайменшій деталі і загальній картині її. Його маленький оркестр слухається його так само, як великий Направника. Усе на своєму місці і все вчасно».
Марко Кропивницький і Марія Заньковецька навіть отримали запрошення виступати в імператорському Александринському театрі, однак залишилися вірними українській сцені.
Все своє життя засобами мистецтва боровся за духовне визволення України. Написав більше сорока п’єс різних жанрів, серед яких: «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж павук», «По ревізії», «Замулені джерела», «Олеся». Зіграв понад 500 ролей.
Як згадувала актриса Софія Тобілевич: «Не можна забувати, що той потрійний труд, який виконував Марко Кропивницький, бувши одночасно драматургом, артистом, режисером і вчителем цілого гуртка молодих акторів, що цей труд вимагав нелюдських сил, надзвичайного напруження енергії, нервів і здоров’я. Всі актори, яким він допомагав оволодіти технікою гри на сцені, всі його учні, не виключаючи Садовського та Саксаганського, були закохані в Марка Кропивницького, як в артиста, режисера і великої душі людину».
Помер 21 квітня 1910-го на шляху з Одеси, де перебував на гастролях. Похований у Харкові.
Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті
На першому фото galinfo.com.ua: Марко Кропивницький
