1907, 6 (за іншими даними 26) травня – у селі Стара Ягільниця на Тернопільщині народився Теофіл Петрович Коструба, історик, літературознавець, енциклопедист.
Народився в сім’ї народного вчителя. Навчався в Чортківській гімназії, однак через хворобу (туберкульоз кісток) займався самоосвітою. Здав іспит на атестат зрілості у Львівській академічній гімназії (1930). Навчався на філософському і богословському факультетах Львівського університету.
«Це була постать високого зросту і астенічної будови, з помітно високим чолом, досить довгим волоссям і чорною бородою, в окулярах, – характеризував його історик Олександр Домбровський. – На перший погляд виглядав старомодно і відрізнявся своїм скромним одягом від багатьох інших студентів, убраних «на останній гудзик»… Я із задоволенням слухав його, бо він відзначався майже енциклопедичними знаннями і в цьому відношенні нагадував мені нашого великого Івана Франка».
Володів 11-ма мовами. Активно працював в історичних комісіях Наукового товариства імені Тараса Шевченка – історико-джерелознавчій та старої і нової української історії. Переклав сучасною українською мовою низку історичних джерел – «Повість минулих літ», «Галицько-Волинський літопис» тощо.
Співпрацював із католицькими часописами «Нова зоря», «Хліборобський шлях», «Поступ». Автор кількох монографій та сотень статей з історії України княжої доби, української церкви і літератури.
У 1940-му таємно рукопокладений у священики митрополитом Андрієм Шептицьким. Вважається, що прийняттю священицького сану сприяло знайомство з працями В’ячеслава Липинського – Теофіла Кострубу вразила глибока релігійність відомого науковця.
Мешкав у василіанському монастирі святого Онуфрія у Львові. Останні півтора року тяжко хворів, був прикутим до ліжка. Перед смертю склав чернечу обітницю під іменем Теодосій.
Помер 3 березня 1943-го у Львові, похований на Личаківському кладовищі.
Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті
На першому фото diasporiana.org.ua: Обкладинка книги Теофіла Коструби «Нариси з церковної історії України Х-ХІІІ століття». 1955 рік видання (1) та 1961 р.в. (2- Торонто).
