Конфліктна ситуація.
Все почалося з того, що лікар-неонатолог Людмила Юзефович, котра працювала в Ічнянській центральній районній лікарні, одного дня написала заяву, незабаром звільнилася і переїхала на роботу до Польщі… Між іншим, це – вже третій такий випадок на Ічнянщині! Також ще один тутешній лікар трудиться тепер санітаром у Словаччині… І що тут вдієш?! Медикам у рідній Україні поки що живеться не солодко. От дехто й шукає щастя за кордоном.
Вчасна допомога Віктора Кияновського!
Втім, пологи в місцевій ЦРЛ протягом двох тижнів не приймали... Такий закон: без фахівця-неонатолога – не можна, всяке ж трапляється! Звичайно, порадившись зі спеціалістами з управління охорони здоров’я ОДА, головний лікар Дмитро Івасюк змушений був ухвалити таке рішення. Однак, склавши руки не сидів, а намагався вирішити проблему, і врешті-решт усе владналося.
Та, попри це, деякі тамтешні політики, «представники громадськості», як вони самі себе величають (не називаю прізвищ, бо не хочу їх рекламувати), вирішили скористатися ситуацією, аби зайвий раз погаласувати, роздути конфлікт (що, відверто кажучи, виїденого яйця не вартий!..), налаштувавши жителів проти головного лікаря ЦРЛ. Хоча при цьому жодного факту, який би наразі підтвердився, наведено не було... Всі звинувачення виявилися лише мильною бульбашкою.
Єдине, що відбулося насправді, це тимчасове неприймання пологів... Але зараз маємо гострі кадрові проблеми з медиками в усіх районах області та й скрізь в Україні! Так, головний лікар – пенсійного віку, і в лікарні трудиться немало пенсіонерів. Але ким їх замінити?! Навпаки треба щиро подякувати цим людям, які десятки років сумлінно працюють, лікуючи хворих!
Взагалі ж, Ічнянська ЦРЛ, відколи її очолив Дмитро Івасюк, постійно перебуває серед найкращих в області. Наприклад, торік, за підсумками своєї роботи, ічнянці потрапили до почесної п’ятірки найліпших центральних районних лікарень Чернігівщини! Це – аргументи, а не пустопорожні балачки на кшталт «одна бабуся сказала». Прикро, та є такі «діячі», на яких ніякі аргументи не діють. І почалося…
– Головний лікар діяв згідно із законом, – переконаний голова Ічнянської райдержадміністрації Олександр Бондар. – Після звільнення неонатолога (лікаря, котрий займається здоров’ям немовлят), приймати пологи в лікарні стало неможливим, це суперечить усім вимогам МОЗ. Ситуацію мені Дмитро Івасюк доповів. Проблему потрібно було вирішити якнайшвидше. Взагалі, є лікар-педіатр Людмила Куліш, яка має практику роботи неонатолога. Однак Людмила Миколаївна погодилася не одразу… Тим часом до мене завітали громадські активісти – чотири особи: «Як це так, пологи не приймаються?!». Я їм пояснив, що без неонатолога ніхто не візьме на себе відповідальність за ту крихітку, котра народилася… Але ми ж працюємо над вирішенням цього питання. Кажу: «Хлопці, ми все зробимо, дайте тільки трохи часу».
– Олександре Івановичу, скажіть, будь ласка, а матусі з Ічнянщини де в цей час народжували?
– У Ніжині, Прилуках, Чернігові… Всі пологи пройшли благополучно.
– Проте жодні пояснення на ваших відвідувачів не вплинули?
– Жодні! Вони взагалі так поводилися… А тоді саме щодня відбувалися сходи сіл у нашому районі, на яких ми з Григорієм Герасименком, головою районної ради, були присутні… Це – дуже вадливо! Саме зараз створюється Ічнянська об’єднана територіальна громада… Отож зранку – один схід, по обіді – інший. Дуже велика завантаженість була! І от виходжу зранку після планірки, а в коридорі – вже знову «гості»: «Чому не приймаються пологи?!». Цього разу протестувальників трохи побільшало…
– А були якісь письмові звернення, чи лише ось такі усні «наїзди»?
– Ні, жодного письмового звернення взагалі не було… Проте є у нас такі люди, які, що б не трапилося, прагнуть одразу ж погаласувати, привертаючи в такий спосіб увагу до себе… Хоча, звісно, є справжні активісти, небайдужі, виважені, які, перш за все, стараються не образити, а реально допомогти. У таких слова не розходяться з ділом, і якраз вони все зрозуміли правильно… Втім, там був і воїн АТО, кіборг, який перебував у полоні, повернувся… У нього саме дружина народжувала, і вони взагалі не хотіли нікуди їхати.
– І де ж ця жінка народила?
– В Ічні. На той час проблему було вирішено. Все пройшло добре!.. Але тоді, напередодні, коли ми знову зустрілися з деякими активістами в РДА, ті почали погрожувати страйком… Я кажу: «І чим же той страйк допоможе? Ну, покричимо… А що далі?». Вони: «Звільняйте головного лікаря!». Я: «На якій підставі?». – «Він закрив пологове відділення!». – «Дмитро Васильович лише тимчасово призупинив його роботу». Однак ніхто нічого не хотів чути. Я звернувся до наших земляків – депутатів обласної ради…
– Віктора Кияновського та Юрія Болоховця?
– Так. Їхня позиція – конструктивна, нормальна. Вони мене підтримали, сказали, що треба зустрітися з лікарями, вирішити питання, а потім говорити з громадськістю. І я щиро дякую Вікторові Павловичу Кияновському, що він оперативно пішов назустріч, погодився також поспілкуватися з медиками… Отож зала в ЦРЛ була заповнена лікарями, а в коридорах були опоненти-активісти… Я вів збори і запропонував виступити всім бажаючим. Виступив, зокрема, Григорій Васильович, голова районної ради. Свої думки висловити Дмитро Васильович, головний лікар, а також Віктор Павлович Кияновський, лікарі, активісти… Нарада закінчилася, але залишилися Дмитро Васильович, Віктор Павлович та Людмила Миколаївна Куліш, лікар-педіатр. Я ще вийшов на вулицю з активістами – переговорив… А коли повернувся назад, то мені повідомили, що Людмила Миколаївна погодилася працювати неонатологом.
– То, виходить, це фактично Віктор Павлович переконав фахівця?
– Так. То він ще й наступного дня о восьмій ранку приїхав до пологового відділення. Ми конструктивно поспілкувалися з медиками, і Людмила Куліш підтвердила свою згоду. Таким чином проблему було вирішено. І зараз вона працює… Однак тоді, увечері, під райдержадміністрацією почали збиратися люди, хоч мороз був – градусів 15-20. Я: «Хай заходять у зал, я зараз під’їду, розповім, що питання, можна сказати, вирішене».
– Але опоненти не вгамувалися?!
– Почали вимагати: «Дайте нам головного лікаря!..». Я зателефонував Дмитрові Васильовичу: «Будь ласка, приїдьте, люди хочуть зустрітися саме з вами». Він приїздив із колегами. Ми повідомили: «Шановні, все, за день-два пологове відділення запрацює». У відповідь: «Звільняйте головного лікаря!». Я пояснюю: «Є процедура… Я маю запропонувати це на сесії районної ради, а депутати приймають рішення». А вони: «Ні, зараз! Нехай Дмитро Івасюк пише заяву»… Я подзвонив заступнику управління охорони здоров’я ОДА Володимиру Олексійовичу Пуліну. Він: «Як це звільнити?.. На якій підставі? У нас до головного лікаря немає жодних зауважень. Сьогодні Ічнянська ЦРЛ – у п’ятірці кращих центральних районних лікарень області. Ті проблеми, які є в лікарні, зокрема кадрові, ми про них знаємо. Але це – проблема не лише Ічні, така ситуація з лікарями – по всій Україні. До речі, у сусідніх районах взагалі в ЦРЛ позакривалися пологові відділення. Таких вузьких спеціалістів, як неонатолог, не вистачає, а без них приймати пологи не можна».
– Яка ваша особиста думка про Дмитра Васильовича, головного лікаря?
– Сьогодні працювати в таких умовах, в яких опинилася медицина, дуже непросто! І те, що Дмитро Васильович Івасюк звалив на себе цю ношу, взяв таку відповідальність, я йому дякую. Це – досвідчений керівник, з 2002-го на цій посаді трудиться. Так, є проблеми в лікарні, але це – не його вина. Не все сьогодні закриває бюджет… Торік, коли я вітав медиків з їхнім професійним святом, мені соромно було туди йти, бо ми мали заборгованість за два місяці із зарплати. Держава не дофінансувала, й ми знаходили шляхи з місцевого бюджету, і новий рік лікарі розпочали без заборгованості.
– Це – добре!
– Але багато робить Дмитро Васильович! Наприклад, автозварювальний апарат для лікарні – це його ініціатива… Адже без цього приладу операція може тривати, скажімо, півтори чи дві години, а з апаратом – півгодини. Є різниця?! У нього – благодійний фонд, то він звернувся до всіх небайдужих людей – їздив по наших організаціях, підприємцях, просив допомогти і зібрав кошти, тож придбали конче потрібний апарат! Він співпрацює з депутатами обласної ради, і вони допомагають. Зараз триває ремонт дитячого відділення, то депутати Віктор Кияновський та Юрій Болоховець направили свої кошти на цю важливу справу. Це – теж і його заслуга, бо Дмитро Васильович шукає будь-яку можливість, щоби поліпшити ситуацію з матеріально-технічною базою в лікарні. Торік підприємці і ковдри для хворих діточок привозили… Кожної осені лікарня звертається до населення – збирає овочі, картоплю. Бо бюджет, на жаль, не в змозі все це профінансувати в повному обсязі. Лікарня сама шукає шляхи, як вийти з цієї ситуації.
– Втім, питання про довіру головному лікареві довелося все ж винести на сесію районної ради?
– Так, щоб переконати жителів. Причому сесія відбулася в районному Будинку культури, щоб могли прийти всі бажаючі. Хоч у нас традиційно сесії проходять у школі мистецтв. Тож були депутати, активісти, медики, сільські голови, представники управління охорони здоров’я ОДА… Виступив і Юрій Болоховець, депутат обласної ради, який аргументовано підтримав головного лікаря. Завітали профспілкові діячі, помічники народних депутатів України… Виступила лікар-неонатолог. Дмитро Івасюк аргументовано спростував усі зауваження опонентів. Навіть після цього один депутат намагався порушити питання про відставку головного лікаря, проте колеги його не підтримали… Дмитро Васильович працює. І ми спільно розробляємо стратегію розвитку медицини на Ічнянщині. Виносимо на наступну сесію райради питання про закупівлю трьох квартир для молодих спеціалістів-лікарів. Ми розробляємо програму, знаходимо кошти. Бо одна справа погаласувати, а інша – реально забезпечити роботу лікарні та центру медико-санітарної допомоги.
«Ці медики-пенсіонери рятують людей!»
Очільник районної ради Григорій Герасименко, дізнавшись про мету мого приїзду до Ічні, попри зайнятість, одразу ж погодився поспілкуватися. Події, коли довелося захищати головного лікаря, він прокоментував так:
– Я – за те, щоб усі питання, які виникають, вирішувалися цивілізовано. Безперечно, громадськість має право звертатися до влади щодо тих чи інших проблем, і ми призвані працювати саме на громаду. Однак будь-які питання повинні вирішуватися шляхом переговорів, обговорення проблем і усунення недоліків. А не просто так – приходити й вимагати: звільніть цього чоловіка! Що значить: «негайно прибрати Івасюка»? Люди добрі, та схаменіться! Якщо поводитися таким от формальним чином, що, мовляв, Дмитро Васильович – вже пенсійного віку, по суті, не маючи сьогодні, ким замінити досвідченого фахівця, високопрофесійного керівника медичного закладу, то до чого ж ми дійдемо?! Навпаки ми повинні сьогодні об’єднуватися, використовувати весь потенціал, який є в районі.
– Цілком згоден!
– На Ічнянщині відбулося 22 сходи, на яких жителі погодилися увійти до громади, яка дійсно спроможна забезпечити наш економічний та соціальний розвиток. При цьому конче необхідно зберегти центральну районну лікарню та кадри – досвідчених лікарів, котрі вміють працювати. Сесія районної ради, на якій обговорювалося це питання про головного лікаря, була, як завжди демократичною. Всі, хто хотів там виступити, отримали таку можливість. І ті зауваження, які виникали, наприклад, щодо потреби в молодих спеціалістах, то ми їх вирішуватимемо. Є, скажімо, питання боротьби з туберкульозом.
– Прийнято обласну програму щодо онкологічних недугів…
– Сільські голови, керівники територіальних громад, висловили на тій сесії власну точку зору: для них важливо, щоб центральна районна лікарня залишалася, і вони не бачать підстав для звільнення головного лікаря. Тому ми на сесії ухвалили рішення про вдосконалення роботи медичного закладу, а Дмитро Івасюк продовжуватиме працювати на своїй посаді. Але прозвучала й така фраза одного з громадських активістів, що, мовляв, незамінних людей немає. Ні, ми не можемо розкидатися кадрами, це – неправильно! Юна особа там зворушливо сказала: «Я вдячна цим лікарям-пенсіонерам, які беруть наші руки в свої долоні й рятують людей».
Віталій Чешко очолює відому громадську організацію «Народна рада Ічнянщини», що об’єднує більше ста активістів, які пройшли Майдан і зараз займаються волонтерською діяльністю. Так от, пан Віталій запевняє, що їхня організація довіряє головному лікареві й цілком підтримує Дмитра Івасюка, адже це – лікар-професіонал, досвідчений керівник, дбайливий господарник, чуйна та шляхетна людина, щирий патріот України! Натомість про опонентів і підбурювачів цього конфлікту Віталій Чешко відгукується відверто: «То – не активісти, а крикуни, які звикли багато говорити й ні за що не відповідати. Де їхні реальні справи? Що вони доброго зробили для Ічнянського району та своїх земляків?! Я ж їх за увесь час Майдану жодного разу там не бачив! Оце такі «герої»… Чи, може, вони розуміються на медицині?! Чи бодай чимось допомогли в ремонті дитячого відділення районної лікарні? Лише дорікають, що ремонт довго триває. То, будь ласка, допоможіть, засукавши рукави. Хто ж проти?!
Позитивної думки про професіоналізм головного лікаря Дмитра Івасюка – і начальник управління охорони здоров’я ОДА Петро Гармаш. У розмові зі мною Петро Петрович підтвердив, що Ічнянська ЦРЛ – одна з кращих районних лікарень на Чернігівщині. Так, кадрова ситуація – доволі складна, але й у цьому ічнянці не пасуть задніх, бо в деяких райлікарнях із кадрами – ще скрутніше… Дмитро Васильович понад 40 років живе і трудиться в Ічні, яка давно стала для нього рідною. Увесь цей час працює тут лікарем і його дружина (до речі, їхня донька – також медик). У них – дуже активна життєва позиція. Вони – досвідчені та сумлінні професіонали своєї справи. Дай Боже, щоб таких фахівців у нас було якомога більше!
А депутат облради, відомий аграрій та меценат Віктор Кияновський на моє запитання про Дмитра Івасюка відповів вичерпно і лаконічно: «Я думаю, ми все зробили правильно. Як депутати, ми з Юрієм Болоховцем виступили на підтримку Дмитра Васильовича, адже щиро поважаємо його, як фахівця та людину. І надалі дієво допомагатимемо районній лікарні, нашим медикам».
«Ми написали 21 заяву про своє звільнення, якщо звільнять Дмитра Васильовича…»
Поговорив я і з колегами Дмитра Івасюка. Головний лікар центру ПМСД Оксана Денисенко переконана, що Дмитро Васильович – на своєму місці, а всі звинувачення щодо нього – абсолютно безпідставні… «Ми тут працюємо дружно, завжди допомагаємо одне одному. Дмитро Васильович надзвичайно багато робить для лікарні. Це – чудовий господарник, працелюбна, шляхетна людина, саме тому ми, медики, – за нього!» – запевнила Оксана Миколаївна.
Такої ж думки про Д. Івасюка голова профспілки медичних працівників Тетяна Майдан, котра розповіла, що, коли почалися всі ті несправедливі «гоніння» на Дмитра Івасюка, лікарі написали 21 заяву про своє звільнення – у разі, якщо звільнять із посади Дмитра Васильовича! Причому це – не тільки медики пенсійного віку, а й молодь. «У нас – справді хороший, професійний колектив, ми вміємо добре працювати і маємо досвідченого керівника. Тож головне, щоб нам принаймні не заважали трудитися, а ліпше – допомагали у вирішенні наших проблем – отак, як це робить, наприклад, Віктор Павлович Кияновський», – сказала Тетяна Анатоліївна.
Звісно, поспілкувався я і з головним персонажем цієї історії – головним лікарем Ічнянської ЦРЛ Дмитром Івасюком. Дмитро Васильович справив на мене прекрасне враження – своїм інтелектом, щирим вболіванням за справу, людяністю та дотепністю. На Придесенні трудиться 42 роки разом зі своєю дружиною – Катериною Осипівною, вона – дільничний терапевт. Пишаються донькою Іриною, яка продовжила справу батьків, і це – медична династія!.. Дмитро Івасюк у 1974 році закінчив Івано-Франківський медінститут (він – родом з Івано-Франківщини, а дружина – зі Львівщини).
Замолоду Дмитро Васильович зустрічався зі своїм тезкою – легендарним Володимиром Івасюком, автором прекрасних українських пісень, що стали народними (як відомо, композитору та співаку посмертно присвоєно звання Герой України). «А в той час Володя не раз приїздив до нас із Чернівців. Він грав у КВН, співав, із задоволенням спілкувався з людьми. Запам’ятався, як дуже обдарований і привітний добродій», – пригадав мій співрозмовник.
На посаді головного лікаря Ічнянської ЦРЛ Дмитро Івасюк – із 2002-го. За цей час – стільки зроблено, всього й не перелічити! Нині теж матеріально-технічна база лікарні зміцнюється. Скажімо, збудували модульну котельню – зі стовідсотковою заміною зовнішніх теплових мереж. Замінили 80 відсотків водогінних мереж. Придбали і встановили дизель-генератор для забезпечення електропостачання на випадок аварійних ситуацій.
Немало з’явилося в райлікарні нового обладнання і медичної апаратури: є, наприклад, кисневі концентратори, електрокоагулятор (електрозварювання тканин людського організму), електрична дезкамера, гастроскоп «Olympus», пральні машини і холодильне обладнання, а також – сучасна комп’ютерна техніка… Тут встановили альтернативну котельню – на відходах деревини, металопластикові вікна – у лікувальних корпусах…
А ще в Ічнянській ЦРЛ зроблено ремонти акушерсько-гінекологічного, дитячого, реанімаційного, хірургічного і терапевтичного відділень, а також – харчоблоку… Відкрито хоспісне відділення… Придбано операційні лампи… Створено благодійний фонд «Лікарняна каса» та благодійний фонд «Іченька-Мед»… Торік тут на сто відсотків забезпечили інсуліном хворих на цукровий діабет, і в 2017-му планують також це зробити у повному обсязі…
Не продовжую, щоб надто не стомлювати читачів. Просто, обійшовши всю лікарню і достатньо поспілкувавшись із медиками, маю все-таки власну думку, і вона – безперечно, позитивна! Попри усілякі сьогоднішні негаразди в нашій державі, Ічнянська центральна районна лікарня працює, виконуючи досить великий обсяг роботи. Жителі зазвичай не їдуть до Прилук чи Ніжина, а прагнуть все-таки лікуватися вдома, в рідній Ічні, у лікарів, котрих знають і яким цілком довіряють.
Наостанок, ніби між іншим, цікавлюсь у Дмитра Васильовича: «А якщо завтра раптом занедужає хтось із ваших кривдників, котрий розповсюджував неправду, нещодавно обмовляючи вас і завдавши стількох прикрощів. І як же ви вчините?». «Звісно, ми з колегами зробимо все можливе, щоб допомогти хворій людині», – навіть не замислюючись, відповів Дмитро Івасюк. Думаю, захистивши такого головного лікаря, ічнянці вчинили правильно.
Сергій КВІТНИЦЬКИЙ. Ічня-Чернігів. На фото: Дмитро Івасюк з онуком Максимом
