Від темпів упровадження стандартів НАТО напряму залежить й ефективність реформування нашого війська.
Навіть великі скептики не заперечуватимуть той факт, що за останні роки наше військо помітно змінилося на краще. Наші Збройні Сили мають солідний бойовий досвід, високу боєздатність, налагоджено забезпечення армії, у десятки разів збільшилася кількість військових навчань, також і міжнародних
Однак попереду ще не менш важкий шлях. Україна голосно заявила про своє прагнення вступити в Альянс і чітко визначила рух до Європи. Затверджено Стратегічний оборонний бюлетень. Це своєрідна дорожня карта приведення української армії до стандартів НАТО до 2020 року. Але в багатьох українців виникає питання, що собою являють стандарти НАТО.
Так звані стандартизаційні угоди (англ. Standardization Agreement — STANAG) для уніфікації збройних сил діють в усіх 28 країнах — членах Альянсу. Вони дають змогу найефективніше здійснювати спільне управління силами й засобами збройних сил, спільні операції та місії, бойову підготовку, технічне оснащення армій, розробку й виробництво озброєння та військової техніки. На сьогодні таких стандартів існує більш як тисяча. Скажу, що на кінець минулого року в Збройних Силах уже було імплементовано 120 стандартів.
Суть стандартів НАТО полягає в тому, щоб і отримувати, і надавати допомогу, і брати участь у формуванні колективної безпеки. Має бути досягнуто рівень взаємної сумісності ЗС України, інфраструктури з інфраструктурою країн — членів НАТО.
Стандарти НАТО можна розділити на адміністративні, оперативні та матеріально-технічні. Адміністративні визначають процеси управління та обміну інформацією, а також порядок роботи з документацією. Оперативні стандарти спрямовано на оперативне планування застосування військ. Матеріально-технічні визначають єдині вимоги до озброєння та військової техніки союзників, управління життєвим циклом, а також до кодифікації предметів забезпечення.
Як стверджують військові експерти, упровадження в Україні стандартів, котрі використовують США, Німеччина, Великобританія та інші країни, спричинить позитивні зміни не лише безпосередньо в Збройних Силах. Усупереч міфам, які поширюють противники НАТО (наприклад, про крах української «оборонки» в разі її переведення на натовські рейки), стандарти Альянсу для української оборонної промисловості відкриють нові можливості щодо розробки, виробництва й реалізації озброєння та військової техніки. Упровадження стандартів відкриє для вітчизняних виробників нові напрямки кооперації із західними партнерами. Зокрема може бути організовано спільні підприємства та виробництва, передачу на територію України технологій виробництва вузлів та агрегатів для комплектації систем озброєнь для національних ЗС, а також спільне виробництво ОВТ для виходу на ринки третіх країн.
Упровадження стандартів НАТО в бойову підготовку військ, а також підготовку офіцерського й сержантського складу дасть змогу суттєво підняти рівень боєготовності української армії. Крім того, це можливість не тільки перейняти досвід найкращих армій світу, а й досягти сумісності з ними.
Важливим є й питання переведення на стандарти НАТО соціального пакету українських військовослужбовців, що дасть змогу зробити службу в армії привабливою, престижною й перспективною. Тому що «соціалка» в НАТО — це не тільки високе грошове забезпечення військовослужбовців, а й реалізація їхніх соціальних гарантій за найкращими світовими зразками.
— Міністерство оборони та Збройні Сили України активно працюють над упровадженням стандартів Альянсу в усіх сферах діяльності. Точніше буде сказати, що Міністерство оборони впроваджує оборонну реформу з дотриманням заведених у НАТО принципів і правил. У нас діє Центр стандартизації, і нині відбувається робота зі створення додаткових структурних підрозділів, які займатимуться стандартизацією та напрацюванням відповідних документів, — заявив нещодавно Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак. — Мені дуже хотілось би, щоб Збройні Сили перейшли на стандарти НАТО якнайшвидше, проте це не залежить тільки від нашого бажання. Наприклад, Республіка Польща та Чеська Республіка вже 17 років як набули членство в НАТО, але досі продовжують упроваджувати стандарти Альянсу.
За словами спікера НАТО, не всі стандарти необхідно впроваджувати. Це добровільний процес. Не всі союзники імплементують усі стандартизаційні угоди. Утім, хоча імплементація всіх стандартів НАТО не є формальною вимогою для членства в Альянсі, країни-кандидати оцінюють щодо того, чи здатні їхні сили взаємодіяти із силами НАТО.
Реформування Збройних Сил за натовськими стандартами прискорить створення в Україні справжньої професійної армії. Адже в арміях країн НАТО військовослужбовець — це насамперед професіонал, який щодня займається бойовою підготовкою та експлуатує сучасне ОВТ.
Приклад Польщі, котра вступила в НАТО 1999 року, доводить, що цілковита адаптація стандартів не є обов’язковою передумовою для вступу. Реформування відбувалося поступово, переважно вже після набуття членства в Альянсі. Спершу тільки одну третину армії готували до оперативної сумісності з військами НАТО. Це були сили швидкого реагування й стратегічного прикриття. Вони переходили на нове обладнання та озброєння, адаптували системи логістики, мали бути спроможними брати участь у місіях Альянсу. До них входили лише контрактники. За даними офіційного сайта НАТО, після вступу в Альянс більше як половину збройних сил Польщі становили призовники. Лише з початку 2010 року польська армія цілковито функціонує на контрактній основі. Подібна ситуація й з озброєннями. Наразі військово-повітряні сили Польщі поряд із радянськими винищувачами МіГ-29 експлуатують американські F-16.
Як на мене, вартий уваги досвід переходу на стандарти НАТО й Хорватії. 2009 року разом з Албанією ця країна приєдналася до Альянсу під час останньої дотепер хвилі його розширення. Як заявляв у ЗМІ хорватський стратегічний аналітик Зоран Кусовак, принципова відмінність стандартів НАТО полягає в системі ухвалення рішень. За колишніми радянськими стандартами, дуже часто рішення мали ухвалювати на найвищому рівні — набагато вищому, аніж за стандартами Альянсу. Із цього погляду НАТО дозволяє значно більшу гнучкість і заохочує легше та швидше ухвалювати рішення. За його словами, Хорватії пощастило, що вона не успадкувала колишню армію, а із самого початку формувала її такою, тож вона завдяки цьому може бути сумісною з НАТО.
Роман ВУС, «Народна армія»
