Цьогорічна посівна надзвичайно складна. За підрахунками фахівців, вона коштуватиме землеробам нечувані 60 мільярдів гривень.
Через майже повну відсутність банківського кредитування проводити весняно-польові роботи сільгоспвиробники будуть за власний кошт. Оскільки деякі банки не в змозі повернути депозити, то аграрії не тільки не куплять якісне насіння, а й не внесуть необхідну кількість мінеральних добрив.
Крім того, різко злетіли вгору ціни на мінеральні добрива: замість 4500 грн. за тонну аміачної селітри нині треба викласти 11000 грн. Зі зростанням вартості енергоресурсів збільшилися транспортні затрати. Зросла вартість хімічних засобів захисту рослин, оскільки вона «прив’язана» до курсів іноземних валют. На додачу до цього, за імпортні бактеріальні препарати також доведеться платити у два з половиною рази більше.
Вихід із ситуації пропонують науковці. Нещодавно в Інституті сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук (м. Чернігів) відбувся всеукраїнський виробничий семінар-нарада. Його тема – «Наукові підходи й практичні рішення при застосуванні мікробних препаратів у сучасному сільськогосподарському виробництві» – привабила аграріїв із багатьох областей країни.
Про «фосфорний голод» і «роботу» мікробів
Як підтверджує багаторічна практика, після обробки мікробними препаратами насіння урожайність часто є приголомшливою. Буває, люди не вірять, що при застосуванні 200 грамів препарату на гектар можна отримати з того ж гектару кукурудзи на чотири тонни більше. Таке «диво» доволі просто пояснюється: дія мікробних препаратів спрямована на розростання кореневої системи і збільшення площі поглинальної поверхні.
Колись наші поля мали достатньо органічних добрив, які містять не лише удобрювальні речовини, а й багато мікроорганізмів, роль яких є не меншою. Тоді ґрунти добре забезпечувалися корисною мікрофлорою. Тепер тварин у нас мало, мало і гною, тому аграрії забезпечують землю мінеральною поживою. Однак при цьому є проблема – ступені засвоєння рослинами азоту, фосфору і калію дуже низькі: сільгоспкультури здатні спожити лише 35 – 50% азоту, 20% фосфору і 25 – 60% калію. Незасвоєний азот убиває все живе, забруднює ґрунти, воду, довкілля. А 80% незасвоєного фосфору закріплюється у ґрунті, тому у нас ґрунти зафосфачені, а рослини відчувають «фосфатний голод».
Годувати треба рослину, а не землю
Мікробні препарати працюють просто. Після обробки ними насіння корисні мікроорганізми приживаються на корінні і продукують різні фізіологічно активні речовини, які стимулюють розвиток кореневої системи. Через симбіози (форми спільного існування) та асоціації між бактеріями і рослинами, через ниткоподібні відгалуження мікроскопічних грибів, через ланцюжки бактеріальних клітин до рослини надходить значно більше поживних речовин.
Ми не бачимо мікроорганізмів неозброєним оком, тому не розуміємо їх важливості для розвитку рослин. І наша аграрна наука раніше не звертала уваги на ті складові у системах землеробства, які відповідають за родючість ґрунту, покращення продукційного процесу культурних рослин. От і вийшло, що у більшості ґрунтів роль мікроорганізмів спотворена, іноді їхня кількість зведена до мінімуму, а мікроорганізми, що є індикаторами родючості ґрунтів, в окремих місцях уже зникли. Через такі обставини при застосуванні мікробних препаратів відбувається позитивна вибухова реакція рослин, що позначається на формуванні додаткового врожаю. У нас донедавна вважалося, що удобрювати потрібно землю. Насправді ж – годувати слід рослину, а не ґрунт. І рослині треба давати стільки поживи, скільки їй не вистачає.
Завдяки мікробним препаратам краще засвоюється рослинами діюча речовина з мінеральних добрив: на кожному гектарі економія від 30 до 60 кілограмів. Мікробні препарати не протиставляються існуючим системам удобрення, звертається увага на інше: вносячи міндобрива, дивіться, скільки їх буде засвоєно рослинами. Щоб оптимізувати засвоєння, необхідно з допомогою корисних мікробів відновити біологічну активність, тоді збільшиться врожайність і менше хімічних сполук піде на забруднення довкілля.
Майбутнє – за органічним землеробством
Ми живемо в захіміченому світі: дихаємо брудними випаровуваннями та споживаємо сумнівної якості їжу. В Україні зростає число прихильників органічного землеробства, прийнято закон про виробництво органічної продукції. Невдовзі все суспільство зрозуміє цінність чистої продукції. І не лише через екологічний і медичний аспекти, а й через економічний. Адже крім того, що половина внесених у землю добрив викидається в повітря і вимивається дощами, забруднюючи підземні води, – 20% коштів на їх виробництво «вилітає в трубу». На пакування, складування, транспортування азотних добрив у Європі витрачають 38% обігових коштів усього агрокомплексу країни. В США ці витрати сягають 42%. Тому альтернативи мікробним препаратам, як способу підвищення коефіцієнтів засвоєння мінеральних добрив, просто не існує. Про це свідчить і те, що потужні в аграрному плані країни, як США, Канада, Бразилія, Ізраїль, Індія, виділяють дуже великі кошти на дослідження і виробництво мікробних препаратів.
І колорадів можна позбутися
Розробки інституту мікробіології орієнтовані не лише на великі площі та на вирощування зернових і бобових. Мікробними препаратами давно користуються допитливі городники і дачники. Не секрет, що картоплі, не обробленої отрутою проти колорадського жука, у нас практично немає. Люди розуміють, що це погано, але не знають, що робити. Вчені твердять: налагодити вирощування чистої картоплі можливо. Але для цього повинен сформуватися запит суспільства. По-перше, необхідно встановити оптимальні для рослини, а значить – і для людини, норми добрив і засобів захисту, а також контроль за цим процесом відповідних служб. Досі у нас кожен виробник картоплі сипле що хоче і скільки хоче. У середовищі вчених уже є певні наробки. По-друге, при вирощуванні бульби необхідно застосовувати мікробні препарати. До слова, чернігівські мікробіологи розробили засіб проти колорадського жука, тлі та інших шкідників. Він діє на основі бактерії, яка спричиняє параліч системи травлення комах. Ефективність (загибель личинок) – 90%, а комахи, що вижили, дають хворе потомство. Засіб діє не так швидко, як хімічний, зате надійний і безпечний для людини.
Біологізовані системи сільгоспвиробництва – це не повернення до сохи, а можливість віднайти «золоту» середину, поєднуючи традиційні засоби з новітніми науковими розробками. Від цього і врожаї зростатимуть, і ґрунти не виснажуватимуться, і люди будуть здоровішими. Мікробіологія здатна розв’язати дуже багато нагальних проблем.
Любов ПОТАПЕНКО