Новий порядок контролю якості речового майна передбачає перевірку обмундирування на різних етапах, починаючи з пошиття одностроїв, дослідження походження матеріалів та їхньої відповідності заявленим характеристикам.
У Міністерстві оборони України розроблено проект наказу «Про затвердження Порядку здійснення контролю якості речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України». Про це під час робочої наради з виробниками й постачальниками речового майна для потреб ЗСУ повідомив начальник Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України підполковник Дмитро Марченко.
За словами посадовця, документ напрацьовано з метою нормативно-правового врегулювання питання правових відносин між замовником і постачальником щодо здійснення приймального контролю речового майна, яке постачають у війська, і передбачає оптимізацію, упорядкування та спрощення цієї процедури.
Як пояснив присутнім на нараді Дмитро Марченко, документ напрацьовано, виходячи з досвіду тримісячної роботи підрозділів Головного управління починаючи з 1 жовтня минулого року, відколи функції контролю якості речового майна, яке постачають у Збройні Сили, було покладено на тоді ще Центр РСМЗ ЗС України. Значну частину особового складу цього Головного управління становлять фронтовики, бойові офіцери, які з перших днів АТО перебували в найгарячіших точках збройного протистояння.
Згідно з підготовленим наказом, здійснення контролю якості товару, а саме: предметів військової форми одягу, постільної білизни, спорядження, засобів індивідуального захисту та їх окремих складових (тканин, фурнітури, знаків розрізнення тощо) поетапно включатиме в себе перевірку виготовлення товару, дослідження робочого зразка та приймальний контроль товару.
Зокрема, у проекті наказу передбачено, що для перевірки виготовлення товару постачальник зобов’язаний за 10 діб письмово повідомити представника замовника про початок і місце виготовлення товару й забезпечити безперешкодний доступ представника замовника до приміщень, у яких виготовляють і зберігають товар та матеріали, з яких виготовляють цей товар. Під час здійснення перевірки виготовлення товару перевіряльник має право застосовувати фотозйомку, аудіо- та відеозапис.
До того ж перевірка виготовлення товару включатиме в себе так званий вхідний контроль і контроль виготовлення товару.
Під час вхідного контролю представник військового відомства за участю представника постачальника здійснюватиме відбір зразків матеріалів із кожної партії, опечатуватиме їх, про що буде складено відповідний акт. Також військові контролери отримуватимуть для ознайомлення документи, які підтверджують походження, якість і кількість матеріалів.
Упродовж двох робочих днів після складання акту відбору зразків матеріалів постачальник за власний рахунок подаватиме відібрані зразки у випробувальну лабораторію для здійснення перевірки на відповідність вимогам нормативної або технічної документації. Результати цих випробувань мають бути надані представникові замовника протягом трьох робочих днів із дня їх отримання. Якщо за результатами досліджень буде встановлено невідповідність матеріалів вимогам нормативної або технічної документації, то постачальник буде зобов’язаний замінити матеріали, а в разі незгоди з результатами лабораторних випробувань — ініціювати повторний відбір зразків матеріалів та їх перевірку не менше ніж у трьох інших випробувальних лабораторіях. У такому разі відповідність матеріалів вимогам нормативної або технічної документації визначатимуть за повторними результатами більшості позитивних протоколів випробувальних лабораторій.
Що стосується контролю виготовлення товару, то військові контролери якості матимуть право перевіряти товар, який виготовляють, на відповідність лінійним вимірам, зовнішньому вигляду, порядку застосування матеріалів і маркування.
Крім того, нова процедура перевірки якості речового майна, яке мають постачати для Збройних Сил, передбачає перевірку так званих робочих зразків із кожної партії товару.
Надані зразки перевірятимуть на відповідність зразка-еталона та вимогам нормативної або технічної документації за лінійними вимірами та маркуванням, а також на відповідність результатам лабораторних випробувань матеріалів, які було відібрано під час здійснення перевірки виготовлення товару.
І насамкінець. Перш ніж речове майно потраплятиме на військові склади та бази зберігання, представники Головного управління розвитку і супроводження матеріального забезпечення ЗС України здійснюватимуть приймальний контроль товару.
Відбуватиметься ця процедура таким чином. Уповноважені офіцери підрозділів, підпорядкованих ГУ, за участю представника постачальника здійснюватимуть відбір зразків товару з партії, відібрані речі опечатуватимуть, складатимуть акт, і постачальник за власний рахунок здійснюватиме перевірку відібраних зразків товару на відповідність вимогам нормативної або технічної документації в незалежній випробувальній лабораторії. Результати лабораторних випробувань надаватимуть представникові Міноборони протягом одного робочого дня з дня їх отримання.
Якщо за результатами приймального контролю буде виявлено невідповідність товару вимогам нормативної або технічної документації, то постачальник матиме право усунути виявлені недоліки під час приймального контролю, у разі неможливості усунення недоліків товар не буде прийнято. А в разі позитивних результатів приймального контролю якості не пізніше як наступного робочого дня перевірену партію речового майна буде відправлено на склади Збройних Сил.
Відпрацьований у проекті наказу алгоритм контролю якості речового майна не лише впорядкує та спростить процедуру колишньої «військової прийомки», а й створить такі умови у відносинах між замовником і постачальником, які виключатимуть можливість будь-якого адміністративного впливу та корупційних ризиків. І це насамперед означає, що бійці української армії гарантовано отримуватимуть якісне обмундирування, спорядження тощо.
Іван СТУПАК, «Народна армія»
