28 грудня 1886 року у селі Трипілля на Київщині народився Данило Ількович Терпило (отаман Зелений), повстанський отаман.
Ще з часів революції 1905—1907 років очолював гурток соціалістів-революціонерів, пройшов через арешти та заслання за антиурядову діяльність. Учасник Першої світової війни, навчався в Житомирській школі прапорщиків.
Повстанський загін отамана Зеленого, утворений на початку осені 1918-го, швидко переріс у дві Дніпровські дивізії, які вели бої проти гетьманського уряду Павла Скоропадського. Через симпатію до радянських гасел, не порозумівся з Симоном Петлюрою і деякий час співпрацював із червоними, а його загін мав назву Перша Київська Радянська дивізія.
Виступив проти більшовиків, коли останні в лютому 1919-го зайняли Київ і розпочали грабунок Київщини продзагонами.
Один із керівників Куренівського повстання 8-10 квітня 1919-го, внаслідок якого спільно з отаманами Ільком Струком та Овсієм Гончаром на деякий час зайняли Київ. Влітку Перший повстанський кіш отамана Зеленого (до 30 тисяч осіб) вів постійні бої з більшовиками, які зняли з петлюрівського фронту понад 20 тисяч вояків, і повністю контролював район Трипілля-Васильків-Мотовилівка-Кагарлик. Серед гасел повстанців: «Україна мусить бути незалежною», «Влада на Україні мусить бути з місцевих людей українців».
15 липня 1919-го у Переяславі урочисто скасував угоду 1654-го з Московією про «возз’єднання». Восени зосередився на боях з денікінцями. 11 жовтня на деякий час повстанці навіть захопили Київ. Був тяжко поранений у районі Канева і незабаром помер у селі Стрітівка на Київщині в листопаді 1919-го. Похований у Трипіллі.
Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам`яті
На першому фото: Пам’ятник на могилі отамана Зеленого в Трипіллі. Фото: shukach.com
