У 1828 році залучившись підтримкою багатьох знаменитих вельмож, серед яких був і таємний радник Дем’ян Васильович Кочубей (1786—1859), маючи дозвіл Міністерства внутрішніх справ, Петро Іванович Прокопович відкрив школу бджільництва. Це була перша і єдина школа бджільництва не лише в Російській імперії, а й у Європі.
Перше заняття в школі було розпочато 1 листопада 1828 року в селі Митченки, на батьківщині Петра Івановича. На відкритті школи засновник виголосив промову, у якій зазначив: «Я перед вами не скрию ні найменшого знання про бджіл і викладу вам уроки, як поводиться». Через два роки господар купує велику ділянку землі в сусідньому селі Пальчики куди і переводить школу бджільництва. До закладу приймались представники різних верств населення. Навчання в школі тривало два роки, після закінчення якого кожен учень отримував атестат.
Після смерті Петра Івановича Прокоповича (1850 р.) заснована ним школа бджільництва була передана в управління його помічнику Степану Великдану. В школі, як і раніше, продовжували навчати дітей селян, козаків та духовенства. Маємо відомості, що в роботу школи бджільництва були внесені певні зміни. Термін навчання був збільшений до трьох років, а діти з бідних родин мали право навчатись за державні кошти. Це підтверджує матеріал опублікований у «Черниговских Епархиальных известиях» за 1867 рік.
31 серпня 1867 року Степан Великдан звернувся до Міністерства державних маєтностей з проханням посприяти розповсюдженню відомостей про діяльність школи бджільництва, щоб залучити на навчання ще більшу кількість бажаючих. Текст розісланого оголошення друкується без будь-яких скорочень із збереженням мовних і стилістичних особливостей: «В Конотопском уезде Черниговской губернии с 1828 года существует школа пчеловодства, основанная в селении Пальчиках, близ м. Батурин, поручиком Прокоповичем и поступившая по смерти основателя в ведение родственника его Коллежского Регистратора Великдана. В школе этой, кроме главного предмета — правильного пчеловодства, обучают грамоте, четырем правилам арифметики, счетоводству, садоводству, шелководству, устройству всех пасечных вещей, а также мастерству: кровельному, столярному и плиточному. Обучение в школе продолжается три года. В школу гражданина Великдана набираются мальчики с платою за каждого из них: за обучение в первые два года по 43 руб., а в 3-й год по 5 руб., за обмундирование в первый год по 26 руб. 75 коп., во 2-й по 15 руб. и в 3-й по 3 руб. и на конец за снабжение мальчиков необходимыми инструментами единовременно по 3 руб. 50 коп. за каждого мальчика. На казенный счет в эту школу принимаются только совершенно бедные мальчики, не имеющие средств на свое содержание в школе. Если мальчик по бедности не в состоянии будет совершить поездку в школу за свой счет, то Управа сообщает Департаменту предложение свое о выдаче пособия на проезд, которое назначается Департаментом в размере от 5 до 15 руб. на каждого мальчика, смотря по расстоянию».
За 51 рік своєї роботи (1828 — 1879 рр.) школа бджільництва підготувала 566 досвідчених пасічників, які несли в народ знання та ідеї і якими користуються до сьогодні.
Руслана Огієвська, науковий співробітник відділу «Будинок – музей Генерального судді В.Кочубея»
