14 травня 2016 р. на Чернігівщині вшанували пам’ять жертв політичних репресій.
Меморіальний захід традиційно проводиться під обласним центром біля пам’ятного знаку «Жертвам сталінських репресій 30-40-х – початку 50-х років ХХ століть». Саме там, на території Халявинської сільської ради Чернігівського району (20-й кілометр Гомельського шосе), у лісі знаходиться таємне поховання НКВС, до якого в 1937—1938 рр. чекісти ночами привозили трупи розстріляних в підвалах Управляння НКВС по Чернігівській області та у місцевій в’язниці.
Керівництво області, міста Чернігова, Чернігівського району, представники органів влади та місцевого самоврядування, установ і організацій, Українського інституту національної пам’яті,Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, громадськості, родичі розстріляних комуністичним режимом поклали квіти і лампадки до пам’ятного знаку.
Відслужив літію за упокоєння душ жертв політичних репресій секретар Чернігівської єпархії, протоієрей, настоятель Катерининської церкви Київського патріархату отець Роман (Кіник).
Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, розповідаючи журналістам про це місце комуністичного злочину, привернув увагу до такого факту: «У цьому таємному похованні знаходяться і безневинні люди, страчені після 21 вересня 1938 р. за позасудовими вироками Олексія Федоровича Федорова, який з того часу був першим секретарем Чернігівського обласного комітету КП(б)У. Він у складі «трійки» разом із обласним прокурором і начальником Управління НКВС по Чернігівській області під час «великого терору» відправив на смерть 297 заарештованих, а 147 людей – в ув’язнення до таборів. Цю особу ви знаєте як радянського партизанського ватажка, якого так прославляв комуністичний режим».
Відповідаючи на питання щодо числа жертв, похованих на цьому місці, він наголосив: «З документів відомо, що «трійка» у Чернігівській області тільки з 9 серпня 1937 р. до 26 вересня 1938 р. розглянула справи 8 108 осіб, із них до розстрілу було засуджено 4 367 осіб, до ув’язнення 3 455, направлено на дослідування 278. Звичайно. це неповне число вбитих комуністичним режимом. Зверніть увагу: розстріляли 53% всіх заарештованих. Таке співвідношення страт та ув’язнень характерно для політичних репресій в усій Україні. У СРСР частка страчених складала менше половини – тільки 41%. Але це не найбільші за кількістю жертв на Чернігівщині політичні репресії. Найжахливішим був у 1932—1933 рр., тоді голодом вбили 360 тис. мешканців області. Інша, теж надзвичайно масова, хвиля репресій – депортації селян із України під загальновідомою назвою «розкуркулення», коли з республіки вивезли майже 1 млн. людей, з них із області – десятки тисяч. Скільки з них вижило?».
Учасники заходу ознайомилися з документальною виставкою про Чернігівський район до Дня пам’яті жертв політичних репресій. Її представив Андрій Курданов, заступник голови Чернігівської райдержадміністрації.
Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті
