Урочистості з нагоди 125-ої річниці з дня народження Павла Тичини відбулися 27 січня. У святкуванні взяли участь жителі села та району, а також гості із Києва, Чернігова, Коропа, яких зустрічали на пісківській землі із короваєм та піснею. Розпочалося святкування з покладання квітів до пам’ятника поета. Далі всіх шанувальників творчості генія українського слова чекало чудове мистецьке свято в стінах сільського будинку культури.
Із спогадами про Павла Тичину виступив його учень. Уродженець Пісок. Поет і письменник Дмитро Головко, який є постійним учасником всіх заходів, присвячених Павлу Григоровичу. Уривок із поеми «Каїн і поет» прочитав поет Іван Марченко - уродженець села Щаснівки.
Чернігівську обласну організацію Національної Спілки письменників України представляли Олена Конечна, Тетяна Дзюба, Валентина Михайленко. Разом з ними на свято завітав чернігівський поет Михайло Кушніренко.
Письменниця, журналіст, очільник Чернігівської обласної організації НСПУ Олена Конечна нагадала про те, що Павла Тичину поети-сучасники називали «князем української поезії», а ще додала: — Він не був борцем в тому сенсі, яке ми вкладаємо в це слово, але був Прометеєм духу, поезії.
З великим захопленням говорила про нашого земляка і письменниця, поет, літературознавець, журналіст, перекладач Тетяна Дзюба: — Попри те, що поет був вимушений оспівувати радянську владу, він оставався шляхетною людиною. Коли б повністю розкрився його потенціал, то його можна було б поставити в одному ряду з Тарасом Шевченком.
Письменниця, історик-краєзнавець із Коропа Валентина Михайленко давно мріяла побувати на малій Батьківщині Павла Тичини. Для неї Тичина – в першу чергу неперевершений лірик. – В нього була надто чутлива душа і цю душу він виливав у своїх поезіях, — ділилася своїм баченням творчості Тичини Валентина Микитівна.
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних молодих...На Аскольдовій Могилі
Український цвіт —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.На кого посміла знятись
Зрадника рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...На кого завзявся
Каїн Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх.Павло Тичина, Пам'яті тридцяти. 1918 рік
Цікаво було слухати і роздуми чернігівського поета Михайла Кушніренка. Дуже імпонувала йому простота і доступність відомого поета. – Навіть ставши міністром, не запанів. Відвідував школи, допомагав матеріально. Михайло Ілліч розповів про свою зустріч в студентські роки з тоді вже поетом-класиком Павлом Тичиною. Насамкінець прочитав власний вірш про Павла Григоровича.
Учасників урочистостей з нагоди святкування 125-ої річниці з дня народження Павла Тичини чекала різноманітна та змістовна концертна програма. Для них співали талановиті самодіяльні артисти із Бобровиці - група народного аматорського хору районного будинку культури (художній керівник Катерина Калініченко), художній керівник народного аматорського хору працівників освіти «Оберіг» Максим Остапко, студентка 4-го курсу Ніжинського училища культури та мистецтв ім.Марії Заньковецької Альона Кузьменко, учениця Бобровицької гімназії Аліна Ярошевська. Зворушливо і майстерно поезію Павла Тичини читали переможці щорічного районного конкурсу імені П.Г.Тичини «Добридень тобі, Україно моя!» в номінації «А я у гай ходила» учні Денис Шендрик (с.Піски) та Вікторія Косач (с.Нова Басань).
Запрошення долучитися до святкування прийняв і лірник-кобзар, народний артист України, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка Василь Нечепа. Виступ талановитого артиста і справжнього патріота України став приємним сюрпризом для глядацької аудиторії і значною подією в культурному житті села. Наостанок мистецького дійства Василь Нечепа разом з учасниками художньої самодіяльності виконали Гімн України.
Ось на такій патріотичній ноті завершилося святкування 125-ої річниці з дня народження полум’яного співця українського народу, поета-громадянина, пристрасного патріота України Павла Тичини.
Людмила ХВОЯ, м.Бобровиця, Чернігівщина
