Хочете знати, що носили жінки козацької старшини часів гетьмана Мазепи – сходіть у Чернігівський історичний музей. Саме так зробили продюсери фільму «Резидентка», які пошили одяг акторок, що грають ролі жінок козацької старшини, по лекалах з вбрання фондів Чернігівського історичного музею імені Тарновського.
Фільм, який має з’явитися на українських екранах, розповідає про жінку-шпигунку, яка переконала гетьмана Івана Мазепу перейти на бік шведського короля. Акторки Ірма Вітовська, Ірина Бардакова, Каріна Олійник, Альона Ковтун, котрі грають жінок козацької старшини, вбрані в кунтуші – репліки з реальних музейних зразків.
На офіційній сторінці художнього фільму повідомляється, що відома українська акторка, дворазова лауреатка кінопремії «Золота дзиґа» Ірма Вітовська грає роль Любові Кочубей, дружини генерального судді Війська Запорозького Василя Леонтійовича Кочубея, куми гетьмана Івана Мазепи. Її героїня – це своєрідна українська леді Макбет, жінка-політик Гетьманщини, яка за часів Гетьманщини займалася політикою та намагалася влаштувати заколот проти гетьмана, щоб поставити свого чоловіка на його місце.
Реконструктори відшивали костюми персонажів вручну з натуральної вовни та шовків. Тривалий час вони працювали у фондах Чернігівського музею імені В. Тарновського, де знімали лекала з одягу XVIII століття мешканців Гетьманщини.
Художній фільм «Резидентка» – про жінку-шпигунку, яка переконала гетьмана Івана Мазепу перейти на бік шведського короля. Цей перехід і Полтавська битва стали переломним моментом в історії України.
Основою для сценарію фільму став роман Ганни Гороженко «Резидентка її величності». Письменниця відома завдяки низці романів про ранньомодерних представниць української еліти – Ізабеллу Любомирську, Анну Корецьку, Анну Сокольську, Анну Дольську та Софію Ружинську.
Автори фільму підкреслюють, що особливу увагу приділяють історичній правдивості. Ще однією особливістю майбутньої стрічки стане використання старовинної музики та партесного співу. Отож «Резидентка» – це не лише кіно, а й унікальний художній історичний продукт, до створення якого свій внесок зробив і Чернігів.
Віталій Назаренко
